Вирішіть нашу долю: політв`язень Павло Гриб звернувся до Володимира Зеленського

Вирішіть нашу долю: політв`язень Павло Гриб звернувся до Володимира Зеленського

У день народження українського політв'язня Павла Гриба його батько опублікував звернення хлопця до президента України Володимира Зеленського та інших представників влади.

У ньому в'язень Кремля закликає політиків вирішити долю незаконно утримуваних у в'язницях країни-агресора українців і змусити Росію піти на прямі переговори щодо цього питання. Криком душі сина Ігор Гриб поділився на своїй сторінці у Facebook. Лист датований 17 червня.

Шановна громадо!

Я, Павло Гриб, український патріот, засуджений за сприяння терористичній діяльності на шість років позбавлення волі, разом з усіма політичними в'язнями від імені всіх українських військових, політичних в'язнів путінського режиму звертаюся до української влади, президента України, депутатів Верховної Ради, уряду України — вирішіть, нарешті, нашу долю! Від часу першого і поки єдиного обміну в'язнями з країною-агресором, коли були звільнені з полону троє людей, минуло вже чимало часу. Кількість політв'язнів, на жаль, лише зростає. Зараз їх понад 100 осіб, які мордуються щодня в ізоляторах і таборах від окупованого Криму до поселення Уптар Магаданської області за те, що свого часу кинули виклик ворогові і його агресії, нас змушують страждати, знущаються з нашої гідності і нашого характеру, провокують, всіляко тиснуть на нас, щоб ми здалися, зрадили і розчарувалися у тому, за що боремося, у що віримо. Але, незважаючи на все, лишаємося вірними нашій ідеї та Батьківщині, за яку нам не шкода віддати найцінніше — наше життя.

Я закликаю і звертаюся до громадськості, діячів культури, військових, націоналістів, волонтерів і капеланів, земляцтва кожного краю, усіх небайдужих до нашої долі українців — не залишайтеся осторонь і не забувайте в'язнів! Скажіть своє слово про нас — вдома, на роботі, у соціальних мережах, у ЗМІ. Треба донести правду про переслідування патріотів України спецслужбами Московії!

Так далі тривати не може, і необхідно змусити ворога розпочати переговори. Скільки має бути ще ув'язнено ні в чому не винних людей, щоби діло, нарешті, було? Дві, три, чотири сотні? Невже мало, що зламали життя і здоров'я стільком українцям? Раніше неможливо було уявити собі таке — в'язнів більше сотні, а зараз навіть страшно подумати — це вже є.

На початку цього року не стали за всілякими клопотами, подіями і виборами помічати, як ув'язнюють і мучать все більше і більше нових патріотів, отже, цим уже нікого не здивуєш. Це не має стати в жодному разі повсякденною нормою життя. Це не повинно бути звичайною подією — позбавили волі ще одну людину. Ми не повинні цього допустити.

Я і всі в'язні переконані, що ні. Яке б розчарування в Україні не було, яка б влада на хвилі цього розчарування не прийшла, її обов'язок — звільнити полонених і політв'язнів, не допустити нових, закривши після цього державний кордон із Московією і Білоруссю і розірвавши дипломатичні відносини з усіма ворожими країнами. Цього ми вимагаємо. Будь-яка влада має нас чути. Будь-яка інша політика в цьому напрямку є державною зрадою. Ми також впевнені, що українські патріоти ніякої зради не допустять. Всі полонені і політв'язні на це сподіваються і вірять у перемогу.

Ми чекаємо на офіційну реакцію і, головне, дії влади. Час пішов. Пообіцяли — працюйте. Слава українській нації!

Коментарі (0)