Росія відправила в кінопрокат США свою нову стрічку про часи Другої світової війни "Т-34". Ця картина могла би стати черговим фільмом про історичні події, якби не пропаганда, якою пронизаний увесь сюжет. Саме тому Україна звернулася до низки кінотеатрів США з проханням заборонити показ "Т-34".
Новину передає ВІСТІпро.
Як зазначили в посольстві України, стрічка "відкрито поширює та популяризує сучасну агресію Російської Федерації у світі" і використовує для цього "історичну пам'ять про героїв Другої світової війни".
Офіційні описи стверджують, що картина розповідає про героїчний вчинок російського командира танка, який з екіпажем на одній бойовій машині вступив в бій з цілою ротою танків і потрапив до полону фашистів. Ворог вигадує кривавий план - зробити живі мішені з уцілілих російських танків для тренування власних курсантів. Однак головний герой вирішує використати приховані залишки боєкомплекту і влаштовує показове знищення ворога на полігоні. Після героїчної перемоги над фашистами танк виривається з Німеччини.
З моменту виходу першого трейлеру в коментарях почали з`являтися гнівні дописи, а з перших показів глядачі розділилися на два табори. Щеплені духовним ура-патріотизмом росіяни визнали стрічку шедевром сучасного кінематографу. А ось інша половина тверезих голів рознесла картину нещадною критикою.
Перше, що не сподобалося глядачам, - це перенасиченість спецефектами. Тут і видовищні постріли, й уповільнені зйомки, й розфарбовані в кращих традиціях комп`ютерних ігор танки.
Другим основним приводом для критики став сам сюжет "Т-34". Героїчна битва танка проти цілої роти противника, легкий доступ до прихованого боєкомплекту, перемога з парою снарядів на полігоні, і апогей у вигляді втечі з фашистської Німеччини до сусідніх союзних держав. Коментатори зійшлися на думці, що подібний сюжет руйнує у молодого покоління уявлення про справжніх героїв Другої світової війни, роблячи з них таких собі "суперменів" та "бетменів".
Останнім часом головною російською "скрєпою" стали спогади про війну та героїчні подвиги дідів. Тому не дивно, що саме кіно на цю тему отримує широку підтримку від російської влади та завзято рекламується на головних федеральних каналах РФ. Однак ставки Кремля не зіграють на звичайному історичному фільмі. Саме тому кожна нова картина пронизана пропагандою. "Т-34" не став виключенням. Від самого початку фільм ставить акценти на тому, хто головний. Серед героїв є "боязкий українець" і "ґрунтовий мехвод білорус". При цьому лише російський командир безстрашний та непереможний. Можна почути й фразу "Бандера прямо перед нами". І це лише те, що лежить на поверхні. У світлі розгортання чергової гонитви озброєнь, РФ не втратила можливості вкотре показати усім, що саме її танки здатні були протистояти десяткам танків фашистів й вийти з боїв переможцями. Та що там бої, на них можна проїхати сотні кілометрів, тікаючи з території ворога. І як тут не прочитати проміж рядків:
"Це наш Т-34 на таке був здатний, а нові танки взагалі непереможні. Ясно Вам, американці?!"
Окреме місце слід віддати романтизації війни. Російська стрічка не ставить на меті просування ідей миру. Навпаки, під час запеклих боїв, герої встигають нормально поспілкуватися, в концтаборі їх не виснажують роботою, а обличчя полонених виглядають круглішими за фашистів.
До цього додається ще й можливість закрутити любов й завести вірних друзів. І ніякої смерті й страждань. Все завершиться на щасливій ноті.
Але в РФ подібні звинувачення називають русофобією, а спроби заборонити покази "Т-34" витівками радикалів, які "заздрять успіху російського кіно".