П'ята річниця Євромайдану: як це було

П'ята річниця Євромайдану: як це було

П'ять років тому, 21 листопада 2013 року, в Україні почався Євромайдан. В той листопадовий четвер сотні людей вийшли на Майдан Незалежності з мирним протестом проти раптової відміни колишньою владою підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом.

 

Євромайдан в Україні почався після того, як український уряд під керівництвом Миколи Азарова вирішив призупинити процес підписання Угоди про Асоціацію з Євросоюзом. Особливої ​​пікантності цьому рішенню додавав той факт, що Кабмін прийняв цю постанову за тиждень до Вільнюського саміту «Східного партнерства», де Угода про Асоціацію (УА) мала бути підписана. А практично весь час до цього проросійська влада України декларувала курс на євроінтеграцію.

 

Однак в останні місяці перед запланованим самітом від уряду почали лунати тези про майбутній негативний вплив Асоціації на економіку України. У Кабміні Азарова прикинули, що нашій країні в найближчі роки знадобилося б кілька сотень мільярдів євро (серед останніх тоді називалася сума в 160 млрд) для переходу на європейські стандарти, як того вимагає СА. А компенсувати Україні ці витрати, на думку «міцних господарників», повинен був ніхто інший, як Євросоюз.

 

Альтернативою Євросоюзу, нібито більш дешевою та вигідною, називався «Митний союз», де «першу скрипку» грає Росія. Саме цей варіант і вирішила проштовхувати тодішня влада замість курсу на Захід. Тому, після того, як про рішення відмовитися від підписання УА з ЄС стало відомо громадськості, люди вийшли на масові акції протесту в Україні.

 

Під час правління Януковича влада любили забороняти проведення опозиційних мітингів під різними приводами за допомогою рішень судів. Так сталося і цього разу - Окружний адміністративний суд Києва заборонив проведення масових акцій у центрі Києва до 7 січня 2014 року. Однак, в цей же день ввечері, незважаючи на оперативно прийняту судом заборону, на Майдані Незалежності в Києві зібралися понад тисячу осіб. Крім Києва, акції протесту пройшли в ряді інших міст України - Івано-Франківську, Донецьку, Хмельницькому, Львові, Ужгороді, Луцьку. А в соцмережах і ЗМІ ці масові акції отримали назву "Євромайдан". Ще більше українців захотіли висловити свою незгоду з рішенням уряду на наступний день. До вечора 22 листопада кількість протестуючих в Києві вже обчислювалася декількома тисячами. Після спроби мітингувальників встановити перші намети між правоохоронцями та протестувальниками сталися перші серйозні зіткнення.

 

А вже 24 листопада відбулися перші масові мітинги: у Києві на Народне віче вийшли близько 100 тисяч учасників, у Львові - близько 20 тисяч. Також в ці дні масові акції тривали в Луганську, Дніпропетровську, Харкові, Донецьку, Одесі, Черкасах та інших містах. Однак у деяких містах мітинги були розігнані силовиками.

 

26 листопада до протестів приєдналися студенти Київського національного університету імені Тараса Шевченка та Києво-Могилянської академії. Пізніше пройшли попереджувальний і загальний студентські страйки. Розгін Євромайдану Саміт у Вільнюсі відбувся 28-29 листопада, і в міру його наближення акції протесту в країні спадали. І хоча багато хто до моменту закриття саміту сподівалися, що українська влада передумає і все-таки підпише СА з ЄС, цього не сталося. А вже в ніч на 30 листопада, відразу після завершення Вільнюського саміту, сталося те, чого ще не було в історії незалежної України. Силовики спецпідрозділу «Беркут» отримали наказ розігнати протестуючих, які все ще залишалися на Майдані. «Беркутівці» серед ночі під час силового розгону побили десятки активістів, переважно молодь.

 

Випадки неправомірного застосування сили співробітниками спецзагону МВС були зафіксовані журналістами, деякі з яких також постраждали від кийків правоохоронців.

 

Частина протестуючих змогла добігти і знайти притулок на території Михайлівського собору, який протягом декількох місяців був одним із оплотів революціонерів. У цю ніч проявилися особливо кричущі випадки міліцейського свавілля - «беркутівці» наздоганяли протестуючих, що порозбігалися по нічних вулицях і буквально добивали їх.

 

Згодом влада пояснювала рішення розігнати протестуючих необхідністю підготувати площу до новорічних свят, зокрема - встановити ялинку. Ту саму, «скелет» якої потім став одним із символів Євромайдану.

 

До слова, спроба звільнити Майдан від протестувальників під цим приводом була здійснена раніше. 23 листопада співробітники міліції вчинили спробу відтіснити мітингувальників із площі. Однак вдалою та спроба для правоохоронців не була.

 

Настільки жорстокий спосіб розправи з незгодними, небачений Україною раніше, не залишив байдужими мільйони українців. І вже з самого ранку після «кривавої ночі» на Майдані 30 листопада, обурені свавіллям громадяни почали збиратися на Михайлівській площі.

 

Народне Віче в Києві 1 грудня зібрало, за різними оцінками, від 500 тисяч до 1 мільйона чоловік. Також на акції протесту в зв'язку з розгоном Євромайдану люди вийшли в багатьох містах України. Так Євромайдан переріс в Революцію гідності. Протестуючі змогли "відбити" у міліціонерів Майдан Незалежності, де київські комунальники вже почали встановлювати новорічну ялинку і готувати місце для ярмарки. Охороняти площу від мітингувальників поставили бійців Внутрішніх військ, якими переважно були солдати строкової служби. Вони особливого опору не чинили. Зайнявши Майдан, протестуючі звели барикади, щоб запобігти повторенню розгону, що стався в ніч на 30 листопада. Однією із знакових подій початку Революції гідності стала дата 11 грудня. Тоді, вночі, спецназівці знову спробували розігнати протестуючих. У ніч на середу, коли силовики знову штурмували Майдан, вперше за кілька сотень років дзвони Михайлівського собору забили набат.

 

Акції протесту, що тривали в країні з кінця листопада до кінця лютого 2014 року, отримали назви Євромайдан, Майдан, а також - Революція гідності. Тодішній президент Віктор Янукович в лютому, після масового розстрілу громадян в центрі Києва, втік до Росії. Всю повноту влади взяла на себе Верховна Рада України, яка призначила на 25 травня вибори президента України. На виборах переміг Петро Порошенко, який 27 червня 2014 року підписав Угоду про асоціацію з ЄС в повному обсязі. Росія, користуючись ослабленням влади в Києві і в порушення Будапештського меморандуму, анексувала Крим і розв'язала гібридну війну на Донбасі, яка триває по сьогоднішній день.

 

До п'ятої річниці Євромайдану Фонд «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва опитав 80 українських експертів щодо оцінки подій на Майдані, їх наслідків та уроків на майбутнє.

 

Експерти вважають, що більшість цілей Майдану були досягнуті. Вони головним чином характеризують Євромайдан як революцію за демократизацію і європейський вибір. До цілей Майдану, які вже були досягнуті, експерти відносять відновлення курсу на євроінтеграцію, підписання Угоди про асоціацію з ЄС і отримання безвізового режиму з ЄС, а також повалення влади чинного на той час президента Віктора Януковича і часткове оновлення політичних еліт. А ось одним із негативних наслідків Євромайдану експерти назвали зниження рівнів економічного розвитку України та життя громадян. До негативних наслідків Майдану експерти також відносять втрату Україною територіальної цілісності в результаті збройної агресії Росії. Хоча, цей конфлікт із Росією став об'єднавчим фактором для українського суспільства. Також, більшість експертів вважають, що після Майдану в Україні так і не відбулося «перезавантаження» системи влади. Також в Україні немає системної боротьби з корупцією; не проведена деолігархізація політики і економіки. До сих пір не понесли покарання представники попереднього режиму за їх посадові злочини і злочини проти Євромайдану.
 

 


Коментарі (0)
Коментувати

Filtered HTML

  • Адреси веб-сторінок та адреси електронної пошти автоматично перетворюються у посилання.
  • Дозволені теґи HTML: <a href hreflang> <em> <strong> <cite> <blockquote cite> <code> <ul type> <ol start type> <li> <dl> <dt> <dd>
  • Рядки і абзаци переносяться автоматично.

my_format

  • Дозволені теґи HTML: <em> <strong> <cite> <blockquote cite> <code> <ul type> <ol start type> <li> <dl> <dt> <dd>
  • Рядки і абзаци переносяться автоматично.
Image CAPTCHA
Enter the characters shown in the image.