Сьогодні в Україні відзначають Стрітення Господнє

Сьогодні в Україні відзначають Стрітення Господнє

Християни східного обряду сьогодні, 15 лютого, відзначають Стрітення Господнє - велике двунадесяте (тобто одне з дванадцяти найважливіших) церковне свято, що символізує не тільки зустріч людства з Богом, а й, за народною традицією, ще й зустріч зими з весною.

Вперше Стрітення з'явилося в богослужбовому календарі церкви в IV столітті. Однак спочатку воно сприймалося не як самостійне свято, а як день, що завершає 40-денний цикл після свята Богоявлення.

Примітним він був тим, що саме в цей день, будучи ще немовлям, Ісус Христос зустрівся з праведним старцем Симеоном та пророчицею Анною.

За старозавітним звичаєм, на 40-й день після народження Йосип і Марія принесли свого первістка в Єрусалимський храм, щоб присвятити його Богу. Там Ісуса, згідно з Євангелієм, зустрів 360-річний старець Симеон, якому було передвіщено, що він не помре, поки не побачить Спасителя роду людського, що з'явився на світ.

Взявши на руки Ісуса, Симеон Богоприємець заявив, що ця дитина стане тим самим Спасителем. Таким чином, Стрітення, або Принесення у храм, вважається знаковою зустріччю Старого і Нового Завіту і знайомством людства з новим Месією.

Також в Храмі до Марії та її сина підійшла 84-річна вдова, яку всі називали Анна-пророчиця. Глянувши на малюка, старенька так само визнала в ньому сина Божого і майбутнього Спасителя.

Стародавні слов'яни в цей день також відзначали зустріч зими з весною. Вважалося, що 15 лютого - єдиний час за зимовий період, коли можна почути грім. Звідси і друга назва свята - Громниця.

Люди за традицією в цей день співали язичницькі пісні-замовляння на тепло і хороше літо, розпалювали величезні багаття біля доріг і ворожили.

До слова, маніпуляції з вогнем із прийняттям християнства трансформувалися в освячення свічок, які називали "громовими" або "громницею". Освячували їх в церкві після освячення води, там же запалювали, а після несли в будинок.

Зберігали громові свічки в кутку, або вплітали в дідухи. За повір'ями, вони мають виняткову силу і оберігають будинок від бурі, злив або смерчу, поле - від бурелому або граду, а членів сім'ї - від "злого ока" і хвороб.

Яка б не траплялася в сім'ї подія - радісна або сумна - запрошувався священик, який служив молебень і запалював її. Втім, свічка не горіла до кінця. Навпаки, її періодично відновлювали - нарощували і користувалися чарівним вогнем лише в найважливіших випадках.

Запалювали такі свічки зокрема: коли приходили з церкви в день Стрітення (щоб весняна повінь не пошкодила посіви, а мороз не побив дерева), коли над будинком гуляє страшна негода, коли виникали труднощі при пологах, коли в селі пожежа, або катаклізм, коли людини схопить "чорну хворобу" (епілепсію), коли людина помирала (щоб дати спокійно перейти їй в інший світ).

Як уже було згадано, також у цей день здавна було прийнято святити воду. Стрітенську воду збирали з бурульок і додавали до звичайної води.

За повір'ям - така вода цілюща: лікує рани і внутрішні захворювання, рятує від "злого ока", відьми, перевертня. Нею кропили вояків перед боєм та чумаків перед походом, пасічники окропляли нею вулики на початку сезону, а господарі - худобу під час першого вигону на пасовище.

Крім цього, зі Стрітенням пов'язано чимало прикмет. Так, наприклад, наші предки вірили, що якщо на Стрітення з даху вода капає, то зима ще довго буде триматися. Якщо в цей день вийшло сонце, то варто очікувати суворих морозів. Снігопад же віщував дощову весну, ясний захід - припинення сильних морозів, ясна і тиха погода - гарний врожай.

Є й фінансові прикмети на Стрітення. Зокрема, в це свято не прийнято класти гроші на кухонний стіл, оскільки вважалося, що будинок може покинути удача.

Також досить часто в цей день ворожили, виставляючи тарілку з зерном на ніч надвір. Так, якщо вранці буде роса - це до врожаю, нема роси - погана ознака.

Крім цього, на Стрітення були і свої заборони. Наприклад, не можна нудьгувати, тому що це радісне свято, в який прийнято веселитися; сваритися, адже лайка в будь-яке церковне свято обіцяє великі неприємності; відправлятися в далеку дорогу, так як погода може бути мінливою.

Також суворо заборонялося працювати, щоб мирські справи не відволікали від духовного. Винятком було лише приготування їжі, догляд за худобою/тваринами і клопоти на благо інших людей.

При цьому важливо, що особливо категорично наші предки ставилися до "водних" промислів: небезпечними вважалися всі дії з водою - під забороною були прання і навіть миття в лазні.

Що стосується останньої заборони, то тут варто пояснити, що за старих часів купання в лазні у свята заборонялося тому, що для цього потрібно було спочатку попрацювати: наколоти дров, наносити води і т.п. А от сучасні люди, які хочуть прийняти душ в цей день, цілком можуть це зробити, не боячись порушення заборони.

У той же час найбільш позитивним заняттям на Стрітення вважалося відвідування церкви. 



Коментарі (0)
Додати новий коментар

Filtered HTML

  • Адреси сторінок і електронної пошти автоматично перетворюються у посилання.
  • Дозволені теґи HTML: <a> <em> <strong> <cite> <blockquote> <code> <ul> <ol> <li> <dl> <dt> <dd>
  • Рядки і абзаци переносяться автоматично.

Plain text

  • Не дозволено жодних HTML теґів.
  • Адреси сторінок і електронної пошти автоматично перетворюються у посилання.
  • Рядки і абзаци переносяться автоматично.

my_format

  • Дозволені теґи HTML: <em> <strong> <cite> <blockquote> <code> <ul> <ol> <li> <dl> <dt> <dd>
  • Рядки і абзаци переносяться автоматично.
Image CAPTCHA
Enter the characters shown in the image.